mammely
29 ноября 2011
ЗАБУДЬ ВСЕ, ЧТО ПИСАЛОСЬ РАНЬШЕ, ЗАБУДЬЗАБУДЬЗАБУДЬЗАБУДЬ!
Итак. Если закрыть глаза на агрессию предыдущей строчки, я могу сказать, что в моей жизни происходит что-то, не менее важное и ужасное, нежели такое обстоятельство, в народе называемое пиздец. Вот именно так. Потому что с каждым днем я все больше убеждаюсь в офигенности такого человека, как Юля Касьянова, в уме Даши Бондарчук, в милости и утипути Карины Москаленко, в охеренности Славика Матвеева и особенно его фамилии. хочухочухочухочухочуМатвееву:jump3: И убеждаюсь в собственной никчемности. Я не умная. Не красивая. Не талантливая. Задиристая. Не веселая. Какая-то тупорылая. Мужичка. И, конечно же, ДУРА ТУПАЯ. В общем, все невероятно плохо. У мене немає хисту ні до чого.
Може, мені спробувати писати українською? Все більше полюбляю цю мову. Вона чудова. Мелодійна. Яскрава. Емоційна. Рідна. Наша. МОЯ.
Коли вже мені буде подобатися ОДИН хлопець, у я кого я закохаюсь по вуха, і мені нічого не буде потрібно? Хлопчикууу, ти де. Хочу змінюватись заради нього. Чому в мене завжди хтось первіше та принципіальніше, ніж я сама? Я завжди під усіх прогинаюсь. Це мій недолік. Мабуть. І сказати, що через це в мене багато друзів - о, ні. Не думаю.
Взагалі-то, це занадто для мене. Щось змінювати. Я звикла до того, що є. Я хочу іншого, але не можу. Мені потрібно щось із цим робити. Виказатися психологу? Можливо. Але чи допоможе?


завтра можливо знов
розбудить вітер, злива
я обіцяю тобі
я обіцяю милий
знай все залежить від нас
тому я маю силу
пообіцяти тобі
завтра можливо знов
розбудить вітер, злива
це так важливо
неймовірно важливо
я обіцяю тобі
плекати твої крила

@музыка: MARIA Group - Крила

@настроение: мр :3

@темы: українською